У кожному кадрі, який я створюю — частинка мене. Але є багато того, що залишається «поза кадром». І ця сторінка — саме про це.


Я вірю, що найсильніші історії — про справжнє. Не ідеальне, а щире. Так само, як і моє життя: з етапами пошуку себе, болісними рішеннями, сумнівами, але і з натхненням, зростанням і великою любов’ю до того, чим я займаюсь.


Мені важливо бачити людину не лише зовні, а й відчувати її внутрішній світ. Можливо, саме тому мені часто довіряють те, що не кажуть вголос. Я фотограф, який слухає, проживає історії поруч, з камерою в руках і з відкритим серцем.


Мене надихають ніжні жести кохання. Посмішки, дотики, поцілунки та багато тепла. Мене глибоко зворушує жіноча сила — м’яка, інтуїтивна, щира.


І якщо хоча б одна з моїх зйомок допомогла комусь побачити себе красивішою, сміливішою, живішою — значить, усе не дарма.

Душа за кадром


Вперше я взяла фотоапарат до рук у 2022 році. Тоді я ще не знала, що це стане чимось більшим, ніж просто нове захоплення. Не було великих очікувань, чітких планів чи мрій про кар’єру. Була лише внутрішня потреба — створювати щось красиве.


Я не уявляла, що цей момент змінить усе. Що камера стане моїм голосом, моїм інструментом відчувати і передавати. Що фотографія стане моїм шляхом до себе.


Сьогодні, дивлячись назад, я відчуваю вдячність. До себе — за сміливість спробувати. До життя — за те, що повело саме туди. І до кожної людини, яка приходить до мене на зйомку — бо саме ви робите цей шлях справжнім.


Фотографія для мене — кіно. Кіно про кохання. Про ніжність. Про силу моменту. Про те, ким ми є, коли дозволяємо собі бути.